Gaptuvalnya

Сніг збіг, відсніжився назад, відхилиталася галузка, і крапля громова загускла в розкішно-визрілий гранат. [Павло Мовчан] У засніжену пору предки зачинали ватру в грубці поростом, хмизом та іншим галуззям, щоб зігріти свої домівки. Серветка «Жарина» названа на честь розпаленого до червоного кольору вуглика, що тліє. Червона вишивка на світлому тлі втілює життєдайну силу вогню та його здатність дарувати світло й тепло навіть тоді, коли він вже згасає. Восьмикутні зірки та рожі натхненні мотивами косівських кахель наповнять ваш дім затишком та теплом домашнього вогнища. Придбати текстиль «Жарина» можна на gaptuvalnya.com

Бо вже не я — лише жива жарина горить в мені. Лиш нею я живу. То пропікає душу Україна — та, за котрою погляд марно рву. [Василь Стус] Лляна сукня «Жарина» названа на честь розпаленого до червоного кольору вуглика. Червона вишивка на світло-брунатному тлі втілює життєдайну силу вогню та його здатність дарувати світло й тепло навіть тоді, коли він вже згасає. Восьмикутні зірки та ружі на рукавах й подолі натхненні мотивами косівських кахель, що здавна прикрашали українські печі.

Палахкотять в каміні дрова Танцює полум’я свічі. Вже скоро рік старий новому Врочисто передасть ключі. [Наталія Римар] Серветка та скатертина «Поріст» названі на честь молодих пагінців, що виростають від пнів та використовуються першими для розпалювання ватри. Рослинні мотиви, натхненні косівськими кахлями розквітають на світлому тлі, додаючи святковому столу легкості та свіжості, а вашим різдвяним вечерям — спокою та затишку.

Його рубали, а він ріс! На місці зрубаного дуба Росли нові!.. І навіть хмиз Угору дерся!.. Краю любий! [Володимир Сосюра] Лляна сорочка «Хмиз» названа за тонкими сухими гілками, які легко спалахують й допомагають роздмухати багаття. Монохромна вишивка відтворює орнаменти косівської кераміки, а виступаюча кромка передає шорстку текстуру природного матеріалу. Тонка супатна планка й рельєфні виточки створюють напівприталений силует, втілюючи тендітність сухого гілля.

Хмиз під ногами залпами тріщить, в траві опале листя пахне вогко, і пробиває дзьобом дятел щит кори живої, як маестро, ловко. [Володимир Підпалий] Вовняна сукня з оксамитовим кептариком «Хмиз» названа за тонкими сухими гілками, які легко спалахують й допомагають роздмухати багаття. Монохромна рельєфна вишивка, натхненна рослинними мотивами косівської кераміки, передає шорстку текстуру природного матеріалу. Гудзики вздовж подовженого силуету сукні блищать, наче спалахування хмизу, а вовна в основі зігріває теплом домашнього вогнища в холодну пору. Придбати «Хмиз» можна на gaptuvalnya.com

[Піч] споконвіку була центром української хати й зігрівала теплими обіймами не лише тіло, а й душу. Особливо взимку, коли за вікном лютували сніги й морози, вона ставала острівцем затишку та безпеки. На Гуцульщині, зокрема на Косівщині, печі багатих господарів часто прикрашали розкішними кахлями. Це були не просто оздоби, а витвори мистецтва, випалені з глини та майстерно розписані. Кахлі не лише надавали їй вишуканого вигляду, а й мали практичне значення: накопичуючи тепло протягом дня, вони віддавали його ввечері, створюючи в хаті приємну м’яку атмосферу. Нині косівська мальована кераміка входить до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, а її рослинні й геометричні орнаменти ми відтворили в колекції «Поріст».

Лиже полум’я жовте черево, Важкувато сопе димар, Галасує від болю дерево, Піднімаючись димом до хмар. [Василь Симоненко]

Сьогодні Gaptuvalnya святкує день народження. Хочемо висловити щиру вдячність кожному й кожній з вас — нашим друзям, гостям, клієнтам, команді і партнерам. Все, що ви бажаєте нам у ролику — зичимо й ми вам сторицею. Дякуємо за вашу підтримку, за довіру та за те, що обираєте нас. Ви — невіддільна частина нашої історії й саме завдяки вам ми гаптуємо свій шлях вже 6 років.

«Їде, їде пан Коцюбинський, Їде, їде Калиту кусати!» Обряд кусання калити – це давня українська традиція, пов’язана зі святкуванням Андрія 30 листопада. Це святкове дійство відображає молодіжні вечорниці, які супроводжувалися жартами, іграми та різними забавами. Калита — це круглий корж із діркою посередині, який підвішували на мотузці, і хлопці повинні були кусати його без допомоги рук. Обряд кусання калити 1. Калита – це символ сонця. Вона випікалася господинями спеціально для свята. Випікали її у вигляді великого, круглого, солодкого коржа з білого борошна, прикрашеного (наприклад, хрестами або квітами). 2. Пан Калитинський – один з учасників обряду, який відповідає за калиту. Він охороняє її, жартує і намагається не допустити, щоб інші могли її вкусити. Він стає поряд з підвішеною калитою, тримаючи її за мотузку, і не дає кусати корж. 3. Пан Коцюбинський – це хлопець, якому випадає черга кусати калиту. Він намагається підійти до калити, часто підходячи на кочерзі, що символізує козацького коня. Пан Коцюбинський має намагатися вкусити калиту, дотримуючись правил: він не може смі

[Арка] — один з найдавніших орнаментів в українській вишивці, що має подобу вигнутої лінії чи ряду елементів, розташованих дугою: [Геометричні арки] — прямокутні, трикутні, круглі чи зірчасті зустрічаються в давніх орнаментах, підкреслюючи зв’язок вишивки з прадавніми віруваннями. [Рослинні арки] — зображують у вигляді гілок дерев, квітів та виноградних лоз. [Зооморфні арки] — стають елементами риб, птахів, змій. У сукнях «Ода» арковидні елементи на комірі та подолі надають виробу урочистого вигляду та втілюють гордість за нашу державу й повагу до її історії.

[Яворівська хустка] зберігала у своїх візерунках багатовікові традиції: [Вишивка] — геометричні візерунки, квіткові мотиви та зображення птахів з`являлись найчастіше на цих виробах. [Кольори] — традиційно для яворівських хусток обирали червоний, чорний, білий та синій. [Матеріали] — для виготовлення використовували льон, бавовну та шовк. Це дозволяло виробу бути не тільки красивим, але й практичним. Кептарик «Яворівський дивоцвіт» поєднує в собі автентичні мотиви яворівської хустки й тепло вовняної тканини. Замовити виріб можна на gaptuvalnya.com

На Запустах Gaptuvalnya запалила вогонь нового пошуку. Ми презентували стипендіальну програму [Українська культура без радянської цензури] спільно з @ucu_official. Цей проєкт підтримає молодих культурологів, етнографів, мистецтвознавців, які досліджують українську автентичну культурну спадщину без ідеологічних обмежень минулого. Наші Запусти — лише перший крок на цьому шляху, бо далі чекає цикл лекцій, воркшопів та майстер-класів, які будуть підіймати на поверхню прадавні українські традиції. На відео — натхненна засновниця Gaptuvalnya @nataliia_gergeliuk.