13/12/2022
Притча про кохання і розлуку.
Біля краю поля стояли Кохання і Розлука і милувалися молодою парою. Розлука говорить Коханню: «Сперечаємося, я їх розлучу ?!»
Кохання говорить: «Почекай, дай я зроблю до них всього один підхід, а потім ти можеш підходити до них стільки, скільки захочеш – і тоді ми побачимо, чи зможеш ти їх розлучити,” Розлука погодилася.
Кохання підійшло до молодої пари, доторкнулося до них, заглянуло в їхні очі і побачило, як між ними пробігла іскра … Кохання відійшло і каже: «Тепер твоя черга».
Розлука відповіла: «Ні, зараз я нічого не можу зробити – зараз їх серця наповнені любов’ю. Я прийду до них пізніше.
Минув час. Розлука заглянула в будинок і побачила молоду матір з немовлям та батька. Розлука сподівалася, що любов вже пройшла і тому з надією переступила поріг їхнього будинку. Але, заглянувши в їх очі, вона побачила Подяку. Розлука повернулась і сказала: «Я прийду до них пізніше».
Минув час, Розлука знову з’явилася до них – в будинку шуміли діти, з роботи прийшов втомлений чоловік, мати заспокоювала дітей. Розлука сподівалася, що вже тепер вона точно зможе їх розлучити – адже за цей час і Любов і Подяка вже давно повинні були вивітритися з їх сердець. Але, заглянувши в їх очі, вона побачила Повагу і Розуміння. «Я загляну пізніше» – сказала Розлука.
Минув час. Знову прийшла в їхній будинок Розлука. Дивиться вона – діти вже дорослі, сивий батько пояснює щось своїм дітям, дружина щось готує на кухні. Глянула вона в їхні очі і з розчаруванням зітхнула: вона побачила в них Довіру. «Я прийду пізніше» – сказала Розлука і вийшла.
Минув ще час. Заглядає знову Розлука в будинок, дивиться, а там бігають онуки, біля каміну сидить, похнюпившись, старенька жінка. Розлука дивиться і думає про себе: «Ну ось, схоже мій час прийшов» Хотіла вона було зазирнути старенькій в очі, але та встала і вийшла з дому. Розлука пішла за нею. Незабаром прийшла бабуся на кладовище і сіла біля могили. Це була могила її чоловіка.
«Схоже, я запізнилася – подумала Розлука, – час зробив за мене мою роботу». І Розлука заглянула в заплакані очі бабусі. А в них вона побачила Пам’ять – Пам’ять про Кохання, вдячність, повагу, розуміння і довіру …
Джерело: з інтернету.
Матеріал підготувала: Психологічна Студія Сенс https://www.sens.lviv.ua/
Тел: 067 4848 466.
