06/11/2022
Так хотілось заховатись, пропасти, не існувати аби ніхто мене не бачив…Зникнути…
Але моє внутрішнє мені сказало, не треба, твори і далі те добро, яке можеш, яке в твоїй силі спочатку для себе, а далі і для інших…
Жити життя з любов’ю до всього 🙏❤️
90%, а то 95% людей просто поставлять лайк симпатичній мені і прогорнуть допис в стрічці…
І хай, бо той хто хоче почути, той почує, той зрозуміє про що то моє …
Віддати все і залишитись без нічого, без енергії і жаги до життя, от як воно трапляється…І в той момент валиться все в житті, бо як все і одразу ж…
І тоді болить, болить диким криком…а де віднайти ту енергію, яку загубив?
Бо як так, як так! Віддаєш любов і нічого не отримуєш, нічого окрім гіркого болю…
А ти віддала всю свою любов і тепло…
Ретрит, не плануючи в моєму житті трапився він 💔
І я не плануючи і як завжди в найспонтанніший момент потрапляю туди, де мала бути моя душа✨
Приїхавши завдяки неймовірній людинці на другий день ретриту я практично з ходу потрапляю на практику «Цвяхостояння»
Ви розумієте, що таке стояти на цвяхах і нащо воно тобі?
Біль - цвяхи, це біль…
Але що таке цвяхи, проти твого гіркого внутрішнього болю…для мене, то здавалось ніщо…
Тілесну біль я прирівняла до моєї глибини болі внутрішньої і з своїм запитом вперше вставши на цвяхи я простояла 25 хв…
Ті перші 3 переломні хвилини проходиш, доходиш до 7 хв і хочеш просто втекти, а потім розумієш, що концентруєш увагу не на тілесному болі, а на внутрішньому і проживаєш ті хвилин з глибинним освідомлення і отримуєш відповідь на свій запит… і відпускаєш, відпускаєш свій внутрішній біль!
Та енергія і підтримка в ті хвилини від людей, які були поруч, були мені такі потрібні і я перейняла цей цінний досвід 🙏
Дякую тобі Всесвіт, за те що показав, що я не одна…
Дякую собі, що я вперше стала слабкою і нікому не доказувала, що я сильна, що я буду стояти до кінця, найдовше, що я найсильніша…а зійшла в той момент, коли мені було потрібно 💔
Просто дякую Всесвіту за те все, що я пережила 🙏❤️
